Інститут промислових та бізнес технологій
Українського державного університету науки і технологій

Деркач Микола Іванович

ДЕРЖАВНИЙ ТА ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ПОСОЛ УКРАЇНИ У ЛИТВІ, ГОЛОВА ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (1995-1997), МІНІСТР ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ (2004-2005), ДЕПУТАТ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ VI СКЛИКАННЯ, ДОКТОР ЕКОНОМІЧНИХ НАУК, ЗАСЛУЖЕНИЙ ЕКОНОМІСТ УКРАЇНИ

ВИПУСКНИК ІНЖЕНЕРНО-ЕКОНОМІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ (1975р.)

Народився 25 червня 1949 р, у Краснодар­ському краї. У 1966 р. закінчив Зарівську се­редню школу № 16 та вступив до одноріч­ного технічного училища № 5 у м. Майкоп, після закінчення якого до травня 1968 р. працював оператором на газоконденсатному про­мислі №1 виробничого об'єднання «Кубаньгазп- ром». З 1968 до 1970 рр., як і багато однолітків, слу­жив у лавах Радянської Армії в м. Новосибірськ.

Живий розум молодої людини, нестримне бажан­ня навчатися й постійно нарощувати власні знан­ня обумовили вступ М. І. Деркача до Дніпропетров­ського металургійного інституту у 1970 р. Підсумком сумлінного оволодіння спеціальністю «Економіка та організація металургійної промисловості» став дип­лом з відзнакою та рекомендації вченої ради інститу­ту до вступу в аспірантуру. У той час здібних випуск­ників нерідко запрошували на престижну роботу ще зі студентської лави, так склалося і в житті Мико­ли Івановича, коли йому запропонували працювати у фінансових структурах Дніпропетровської області. 3 1975 до 1983 рр. обіймав посади економіста з дер­жавних доходів Червоногвардійського райфінвідді­лу, старшого економіста відділу фінансування місце­вого господарства, заступника начальника відділу доходів Дніпропетровського міськфінвідділу.

Вище керівництво відзначило відповідально­го і грамотного спеціаліста, призначивши його у 1983 р. завідувачем Дніпропетровського облас­ного фінансового відділу. Відтак М. І. Деркач оби­рався депутатом обласної ради ХХ-ХХУ скликань. У 1985-1992 рр. продовжив працювати на посаді начальника облфінуправління. Від 1992 до 1994 рр. виконував обов'язки заступника голови Дніпропет­ровської обласної державної адміністрації. Вирішу­ючи складні питання соціально-економічного жит­тя області, Миколі Івановичу вдалося створити чітку систему економічної фінансової взаємодії усіх галу­зей народногосподарського комплексу.

У 1994 році М, І. Деркач розпочав роботу на по­саді заступника голови Дніпропетровської облас­ної ради. Згодом був призначений виконувачем обов'язків голови Дніпропетровської облдержадмі­ністрації. 3 1995 до вересня 1997 рр. Микола Івано­вич її очолював, а потім, до грудня 2001 р., працював першим заступником губернатора. За часів пере­бування М. І. Деркача на цих посадах завершилось будівництво мосту в Дніпродзержинську, безпере­бійно велись роботи по Дніпропетровському метро­політену, у 1996 р. запрацював реконструйований аеропорт Дніпропетровська, було відкрито новий маршрут швидкісного трамвая №18, який з'єднав лівобережжя міста з правим берегом Дніпра.

Миколі Івановичу, як нікому іншому, властиве вмін­ня з переконливою компетентністю доводити необ­хідність позитивного розв'язання тієї чи іншої регіо­нальної проблеми. Зокрема, М. І. Деркач оперативно мобілізував сили для ліквідації наслідків зсуву ґрунту на житловому масиві Тополя-1, що трапився 6 черв­ня 1997 р. Микола Іванович особисто керував будів­ництвом Південного мосту через р. Дніпро. Особлива увага також приділялась будівництву шкіл та лікарень.

На період 2002-2004 рр. М. І. Деркача було при­значено Надзвичайним і Повноважним Послом Укра­їни в Литовській Республіці. З 2004 р. - міністр еко­номіки та з питань європейської інтеграції України, член Ради національної безпеки і оборони України.

У травні 2005 р. обраний головою Дніпропетров­ської обласної організації Народної партії. Виваже­ність та розсудливість Миколи Івановича, вміння працювати з людьми дозволили нормалізувати ситу­ацію в організації, яку він очолює дотепер. У 2007 р. був обраний депутатом Верховної Ради України VI скликання, голова Комітету з питань бюджету.

Микола Деркач отримав почесне звання «Заслу­жений економіст України», державні нагороди - ор­дени Дружби народів, «За заслуги» І, II та III ступенів, князя Ярослава Мудрого V ступеня, які засвідчують велику суспільну користь для України.

У вільний від роботи час - зу­стрічі з рідними, читання філософської або історич­ної літератури, шахи, спорт. Більшої краси, ніж у нас, на думку самого Миколи Івановича, ніде у світі немає.



Вгору: Видатні випускники академії