Бібліотека

 

Кажуть,  що  книга  зникає;

я думаю, що це неможливо.

              Хорхе Луїс Борхес

 

 

Бібліотека є навчальним, науковим, інформаційним та культурно-освітнім структурним підрозділом Національної металургійної академії України. Робота бібліотеки спрямована на створення умов для плідної наукової, навчальної та практичної діяльності студентів, викладачів, адміністративних і науково-технічних кадрів академії. У своїй діяльності бібліотека керується положеннями Конституції України, законами України «Про освіту», «Про бібліотеку і бібліотечну справу», нормативними актами та документами з бібліотечної справи органів управління вищими навчальними закладами України, «Типовим положенням про бібліотеку вищого навчального закладу Міністерства освіти України".  Загальне методичне керівництво бібліотекою здійснює Науково-методична комісія Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, регіональні та обласні методичні поради бібліотек вищих навчальних закладів.

Щороку обслуговується близько 13 тис. читачів, книговидача становить більш ніж 600 тис. прим. Читачів обслуговують: 3 абонементи, 2 читальні зали, довідково-бібліографічний відділ і відділ масової роботи. Бібліотека також має 2 філії: філія бібліотеки Нікопольського факультету і Криворізького металургійного факультету. Книжковий фонд бібліотеки - багатогалузевий і становить близько 500 тис. примірників. Він укомплектований літературою по металургії, машинобудуванню, хімічної технології, економіки, інформаційних технологій, соціальних наук, а також художньою літературою. Обслуговування читачів здійснюють абоненти навчальної літератури (новий корпус бібліотека, 1-й поверх), науково-технічної літератури (к. 259), художньої літератури (к. 417А), студентський читальний зал (к. 417), читальний зал наукової літератури та періодики (новий корпус бібліотеки, 2-й поверх).

 

 Історія  бібліотеки

 

Бібліотека НМетАУ, як обов’язковий структурний підрозділ вищого навчального закладу, функціонує з 1930 року. Вона заснована на базі бібліотеки металургійного факультету гірничого інституту після його перетворення на металургійний інститут. Перші роки існування книгозбірня складалася з двох частин – бібліотеки денного та вічірнього відділень. З 1932 року співробітники бібліотеки підпорядковувалися адміністративному заступнику з навчальної частини, а працевлаштування здійснювалося за направленням біржі праці.

У штаті бібліотеки спочатку працювало 15-17 осіб, завідувач із 1934 року – В.Н. Златіна (Іпатенкова). Під її керівництвом працювали М.І. Гурєєва, Л.Б.Уманська, Є.В. Глобінова (Кууль), М.А. Липницька, Н.Г. Булавінцева, Д.Л. Суха та ін.  З розвитком інституту, збільшенням кількості дисциплін та підручників для їх забезпечення розширювався склад бібліотеки як основного постачаль-ника методичного забезпечення: з’явилися посади бібліографа, класифікатора, каталогізатора, бібліотекаря ІІ та І розрядів, палітурника. Розпочала роботу читальня наукових співробітників. У 1936 році було відкрито кабінет дипломного проектування, комплектуванням якого займалася В.Н. Златіна.

 

 Упорядкування роботи вузівських бібліотек здійснювалося згідно «Типового положення про бібліотеку вищого навчального закладу» від 1936 року. З жовтня 1940 року бібліотечна рада, що була організована при бібліотеці,  щомісяця розглядала питання щодо комплектування, бібліотечої та бібліографіч-ної роботи. До складу ради входили: професори А.Н. Похвіснев (голова), О.П. Чекмарев та С.І. Тельний, доценти Н.П. Кубланов, Є.О. Даничек, К.Ф. Стародубов, І.В. Радченко. Станом на 1941 рік у книжковому фонді бібліотеки знаходилося близько 300 тис. примірників. Майже всі вони були знищені внаслідок фашистської окупації.

Відновлення фонду розпочалося після звільнення Дніпропетровська, допомогу надавали бібліотеки всієї країни і вже в 1943 році бібліотека металургійного інституту знову почала обслуговувати читачів.

В період 1943-1946 рр. бібліотеку очолювала Є.П. Щевченко, з 1946 року по 1952 рік – Л.Б. Уманська, а з 1952 року по 1988 рік -  О.Г. Ганцеровська, учасниця бойових дій Великої Вітчизняної війни, яка була нагороджена орденами Вітчизняної війни І і ІІ ступеня та іншими нагородами Вітчизни.

Черговий етап розвитку бібліотеки розпочався у 1952 році. Завдяки державним асигнуванням зросли надходження навчальної літератури. В результаті книжковий фонд збільшився до 137325 примірників, відповідальність за його збереження лягла на плечі співробітників бібліотеки. 

 

 

 

 

 У 60-ті роки активно розвивалася довідково-бібліографічна робота, розширювалася інформаційна діяльність. Зокрема, популярними були тематичні перегляди літератури, читацькі конференції, які проводяться в читальному залі наукової літератури та періодики (ЧЗНЛ).

......

 

З 1960 року відділом бібліографії впроваджено курс бібліографії для студентів 2 і 3 курсів. У 1968 році з’явився новий студентський читальний зал наукової літератури та періодики, який активно комплектувався, у тому числі й іноземною періодикою (71 найменування журналів з 9 країн). З часом для зручного розміщення видань постала необхідність у розширенні площі бібліотеки, відповідно до чого у 1993 році абонементу навчальної літератури було надано нове приміщення (340 м²), а звільнене місце використано для повноцінної роботи абонементів наукової літератури та періодики. 

ббб

Заняття зі студентами проводить Фахрутдінова С.М.            Студентський читальний зал

 

 У 1980 році штат бібліотеки становив 49 працівників. Відповідно, підрозділ отримує ІІ категорію, а посаду завідувача змінила посада директора бібліотеки. За 33 роки значно зросла кількість відвідувачів бібліотеки з 3625 осіб у 1953 році до 10497 осіб у 1985 році.

 Колектив бібліотеки начолі з директором О.Г. Ганцеровскою в ​​центрі. 1980 р. 

 

Працювали також філії бібліотеки в інщих містах, зокрема бібліотека Нікопольського загальнотехнічного факультету (1964-1987), бібліотека  Запорізького вечірнього факультету (1966-1975), та бібліотека Криворізького металургійного факультету (1962-2011), методична допомога яким надавалася головною бібліотекою вузу.    У літній період працювала бібліотека оздоровчо-спортивного табору «Дружба». 

  

Бібліотека оздоровчо-спортивного табору «Дружба».

      

У літній період працювала бібліотека оздоровчо-спортивного табору «Дружба». Поповнення книжкового фонду продовжилося і в 70-80–ті роки в середньому на 30 тис. примірників щорічно. З 1988 року директором бібліотеки стає С.М. Фахрутдінова.

 

Директор Фахрутдінова С.М. із співробітниками бібліотеки. 1988 р.  

 

З 2004 року працює міні-версія автоматизованої бібліотечної систем и «ІРБІС», триває створення електронного каталогу.

Знаменною подією у 2012 році для бібліотеки та її працівників стало відкриття будівлі, на поверхах якої розмістилися абонемент навчальної літератури, читальний зал наукової літератури та періодики, довідково-бібліографічний відділ та відділ культурно-просвітницької роботи.

 

Абонемент учбової літератури                                                Колектив бібліотеки у новому корпусі. 2012 р.                                          Абонемент художньої літератури                         Читальний зал наукоої літератури та періодики                                    Довідково-бібліографічний відділ                                                           Студентський читальний зал              На сьогодні книжковий фонд становить 477786 примірників. Нині у штаті бібліотеки працює 25 осіб. Бібліотека є важливим навчальним, науково-інформаційним та культурно-просвітницьким підрозділом академії.          За успіхи в організації бібліотечної справи і пропаганди книги бібліотека  та її співробітники неодноразово заохочувалися грамотами та подяками керівних органів та академії: 12 працівників отримали грамоти та подяки МОН України, Л.М. Феденко і Л.П. Ковальова нагороджені знаком «Відмінник освіти України».   Колектив бібліотеки у фойє культурно-просвітницького відділу. 2014 р.

---

Додатки

---